Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
4—10 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | РИМЛЯН 12—14
«Якою має бути християнська любов»
it Любов
Братерська любов (грец. філаделфı́а, букв. «прив’язаність до брата») має пов’язувати усіх членів християнського збору (Рм 12:10; Єв 13:1; див. також 1Пт 3:8). Це означає, що стосунки у зборі повинні бути такими ж близькими, теплими і міцними, як у сім’ї. І, хоча члени збору вже виявляють братерську любов одне до одного, Біблія радить виявляти її ще повнішою мірою (1Фс 4:9, 10).
Грецьке слово філо́сторґос, що означає «такий, який має ніжні почуття», використовується щодо людини, у якої з кимось дуже близькі, теплі стосунки. До складу цього слова входить корінь сте́рґо, який часто використовується для передачі думки про природну прив’язаність між членами сім’ї. Апостол Павло закликав християн розвивати цю рису (Рм 12:10). Павло також говорив, що в останні дні люди «не виявлятимуть... природної любові» (грец. а́сторґой) і що такі люди заслуговуватимуть смерті (2Тм 3:2, 3; Рм 1:31, 32).
w09 15.10 8, абз. 3
«Будьте в мирі з усіма людьми»
3 Прочитайте Римлян 12:17. Павло пояснив, що, стикаючись з ворожістю, не треба відплачувати тим самим. Цієї поради важливо дотримуватись особливо в релігійно розділених сім’ях. Християнин не буде мститися своєму шлюбному партнеру за недобре слово чи вчинок. Бажання «віддати злом за зло» не приносить нічого доброго. Навпаки, це лише загострює ситуацію.
w07 1.7 24, 25, абз. 12, 13
«Нікому не віддавайте злом за зло»
12 Далі Павло дає пораду, як ставитися до віруючих людей і до невіруючих: «Нікому не віддавайте злом за зло». Це твердження є логічним продовженням слів апостола, які він сказав раніше: «Відчувайте огиду до зла». І справді, як людина могла б казати, що відчуває огиду до зла, якби відплачувала людям злом? Це аж ніяк не свідчило б про її нелицемірну любов. Потім Павло говорить: «Робіть те, що всі люди вважають добром» (Римлян 12:9, 17). Як дотримуватись цієї поради?
13 Раніше, в Листі до коринфян, Павло описав, з яким переслідуванням зіткнулись апостоли: «Ми стали театральним видовищем для світу, для ангелів і для людей... Коли нас злословлять, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо, коли ганьблять — говоримо лагідно» (1 Коринфян 4:9—13). Подібно й сьогодні люди у світі спостерігають за правдивими християнами. Коли ці люди бачать, що ми чинимо добро, навіть якщо з нами обходяться несправедливо, вони, можливо, будуть більш схильні до звістки, яку ми несемо (1 Петра 2:12).
w12 15.11 29, абз. 13
З готовністю прощайте один одному
13 Навіть якщо стороння людина погано до тебе ставиться, пам’ятай: ти можеш допомогти їй зацікавитися біблійними вченнями. Апостол Павло написав: «“Якщо твій ворог голодний, нагодуй його, а якщо спраглий, дай напитися. Адже так ти згортатимеш йому на голову розжарене вугілля”. Не дозволяй злу перемогти тебе, а завжди перемагай зло добром» (Рим. 12:20, 21). Поводячись люб’язно всупереч роздратуванню людини, ти можеш спонукати її змінити своє ставлення до тебе і розвивати хороші риси. Якщо ти виявляєш розуміння і співчуття до кривдника, то, можливо, заохотиш його пізнати правду з Біблії. У будь-якому разі завдяки твоїй лагідній відповіді співрозмовник може задуматися, чому ти відрізняєшся від інших (1 Пет. 2:12; 3:16).
Розшукуймо духовні перлини
lvs 76, 77, абз. 5, 6
Як вибирати розваги
5 Усе, що ми робимо у житті, впливає на наше служіння Єгові. Тому Павло заохочує нас: «Віддайте свої тіла як жертву живу, святу і приємну Богові» (Римлян 12:1). Також Ісус наказував: «Люби Єгову, Бога свого, всім своїм серцем, всією своєю душею, всім своїм розумом та всією своєю силою» (Марка 12:30). Ми завжди хочемо віддавати Єгові найкраще. Коли у стародавньому Ізраїлі приносили в жертву для Єгови тварину, вона мала бути здоровою. Якщо в неї була якась вада, Бог не приймав такої жертви (Левіт 22:18—20). Подібно й наше служіння може стати неприйнятним для Єгови. Як саме?
6 Єгова каже до нас: «Будьте святі, бо я святий» (1 Петра 1:14—16; 2 Петра 3:11). Єгова прийматиме наше служіння, тільки якщо воно є святим, тобто чистим (Повторення Закону 15:21). Наше служіння не може бути чистим, якщо ми займаємось чимось, що Єгова ненавидить, наприклад: аморальністю, насиллям чи тим, що пов’язане з демонізмом (Римлян 6:12—14; 8:13). Якби ми вибирали пов’язані з цим розваги, тоді наше служіння теж не подобалося б Єгові. Через неправильний вибір розваг служіння Богові може стати нечистим і неприйнятним та серйозно зашкодити нашим стосункам з ним.
w08 15.6 31, абз. 4
Цікаві думки з Листа до римлян
13:1. Як розуміти слова стосовно представників вищої влади: «Відносна влада, яку вони мають,— саме від [Бога]»? Світські правителі посідають відносну владу від Бога в тому розумінні, що правлять з його дозволу і в деяких випадках він передбачив їхнє правління. Це видно з того, що́ Біблія передрекла про багатьох правителів.
11—17 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | РИМЛЯН 15, 16
«Просіть в Єгови потіхи та витривалості»
w17.07 14, абз. 11
«Плачте з тими, хто плаче»
11 Розповідь про те, як сильно сумував Ісус за померлим Лазарем, несе потіху. У Божому Слові ми знаходимо багато інших уривків, які також можуть нас потішити. І це не дивно, адже «все, що було написано раніше, написано нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Рим. 15:4). Якщо ви у жалобі, то теж можете отримати справжню потіху з наведених далі біблійних віршів.
▪ «Єгова близький до всіх, у кого розбите серце, і тих, у кого пригнічений дух, він спасає» (Пс. 34:18, 19).
▪ «Коли тривоги переповнювали мене, ти [Єгова] потішав мене і заспокоював» (Пс. 94:19).
▪ «Нехай сам наш Господь Ісус Христос, а також Бог, наш Батько, який полюбив нас і, виявивши незаслужену доброту, дав вічну потіху та непохитну надію, потішать ваші серця і допоможуть вам бути стійкими» (2 Фес. 2:16, 17).
w16.04 14, абз. 5
«Нехай витривалість доводить свою справу до кінця»
5 Просімо в Єгови сили. Єгова є «джерелом витривалості й потіхи» (Рим. 15:5). Тільки він повністю розуміє і всі наші проблеми, і те, як на нас впливає оточення, наші емоції та спадковість. Тому Єгова може найліпше допомогти нам бути витривалими. Біблія каже: «Він задовольняє бажання тих, хто боїться його, чує їхній крик про допомогу і рятує їх» (Пс. 145:19). А як Бог відповідатиме на молитви про силу?
w14 15.6 14, абз. 11
«Люби Єгову, Бога свого»
11 Єгова є джерелом надії і сповнює нас радістю і миром (Рим. 15:13). Надія, яку дає Бог, допомагає нам зносити випробування віри. Помазанцям, які залишаться вірними аж до смерті, він обіцяє дати небесний «вінок життя» (Об’яв. 2:10). Ті, хто має земну надію і зберігає непорочність, отримають вічні благословення в обіцяному Раю на землі (Луки 23:43). Які почуття викликають у нас такі обіцянки? Хіба ми не сповнюємося радістю, миром і любов’ю до того, хто дає «кожен добрий дар і досконалий дарунок»? (Як. 1:17).
Розшукуймо духовні перлини
«Переконатися у щирості вашої любові»
Звичайно, християни з інших народів мали відчувати на собі обов’язок відгукнутися на потреби одновірців з Єрусалима. Зрештою, вони «були їхніми боржниками». Чому? Бо саме з Єрусалима добра новина поширилась серед інших народів. Павло пояснив: «Бо якщо інші народи поділяли зі святими їхні духовні блага, то ці народи також повинні служити їм своїми матеріальними благами» (Римлян 15:27).
it Передбачення, визначення наперед
Месія, або Христос, мав стати обіцяним Нащадком, через якого всі праведні люди з усіх народів землі отримають благословення (Гл 3:8, 14). Вперше про цього «нащадка» було сказано після бунту в Едемі, але перед народженням Авеля (Бт 3:15). Лише приблизно через 4000 років було дано об’явлення «священної таємниці» і стало зрозуміло, хто є тим Месіанським Нащадком. Тож це справді була таємниця, яка «довгий час не розкривалася» (Рм 16:25—27; Еф 1:8—10; 3:4—11).
18—24 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 КОРИНФЯН 1—3
«Якою людиною ти є — плотською чи духовною?»
w18.02 19, абз. 4, 5
Що означає бути духовною людиною?
4 Спочатку розгляньмо, який склад розуму має плотська людина. Така людина, як прийнято у світі, зосереджується на плотських бажаннях. Павло називає таке мислення «духом, який тепер діє в синах непослуху» (Еф. 2:2). Цей дух спонукує людей просто йти за більшістю. Вони зосереджуються на плотському і в результаті роблять те, що вважають правильним у власних очах, і не намагаються жити за Божими нормами. Плотська людина, тобто людина з плотським мисленням, часто понад усе переймається своїм престижем і багатством або тим, як захистити свої права.
5 Що ще характерне для плотської людини? Вона робить те, що Біблія називає «учинками плоті» (Гал. 5:19—21). У першому листі до коринфян Павло згадує багато інших вчинків, характерних для людей з плотським складом розуму. Вони сприяють розбрату, надають перевагу тим чи іншим людям, підштовхують до незгод, звертаються одне проти одного в суд, не зважають на принцип головування і думають насамперед про те, щоб їсти і пити. Стикаючись зі спокусами, людина з плотським мисленням піддається їм без спротиву (Присл. 7:21, 22). Юда писав про людей, які настільки зіпсуються, що не матимуть духовності (Юди 18, 19).
w18.02 19, абз. 6
Що означає бути духовною людиною?
6 А що означає бути «духовною людиною»? Така людина тягнеться до Бога. Люди з духовним складом розуму намагаються наслідувати Бога (Еф. 5:1). Це означає, що вони стараються переймати мислення Єгови і дивитися на все з його погляду. Для них Бог є реальним. Духовні люди прагнуть в усіх сферах свого життя керуватися нормами Єгови (Пс. 119:33; 143:10). Вони не зосереджуються на учинках плоті, а виявляють «плід духу» (Гал. 5:22, 23). Духовною можна назвати людину, для якої дуже важливі духовні чи релігійні цінності.
w18.02 22, абз. 15
Що означає бути духовною людиною?
15 Як ми особисто можемо наслідувати Христа? У Біблії, в 1 Коринфян 2:16, говориться, що важливо мати «розум Христів». А в Римлян 15:5 сказано, що треба розвивати «такий же склад розуму, який був у Христа Ісуса». Тому, щоб бути схожими на Христа, нам необхідно знати, який склад розуму він мав і якою особистістю був. Крім того, нам потрібно йти його слідами. Ісус повністю зосереджувався на своїх стосунках з Богом. Отже, якщо ми подібні до Ісуса, то будемо більш подібні і до Єгови. Ось чому дуже важливо переймати мислення Ісуса.
Розшукуймо духовні перлини
it Мудрість
Те, що Бог дає через Христа, світ зі своєю мудрістю відкинув як безглуздя. Правителі світу — хоча вони могли бути вмілими і розсудливими в питаннях управління — навіть «стратили... нашого славного Господа» (1Кр 1:18; 2:7, 8). Однак Бог у свою чергу довів, що мудрість світу — безглуздя; він засоромив мудрих світу, використавши для виконання свого наміру «Боже безглузде» і людей, яких вони вважали безглуздими, слабкими і незнатними (1Кр 1:19—28). Павло нагадав християнам з Коринфа, що «мудрості цього світу або його правителів» прийде кінець; саме тому в духовній звістці, яку проголошував апостол, не було такої мудрості (1Кр 2:6, 13). Він застерігав християн у Колоссах, щоб їх не заманили в пастку «філософії [грец. філософı́ас, букв. «любов до мудрості»] чи оманливі й пусті ідеї, що ґрунтуються на людських традиціях» (Кл 2:8, пор. вірші 20—23).
w08 15.7 27, абз. 6
Цікаві думки з листів до коринфян
2:3—5. Павло проповідував у Коринфі, осередку грецької філософії і науки. Він, можливо, не був цілковито впевнений, чи вдасться йому переконати своїх слухачів. Але Павло не дозволив, щоб якась слабкість або страх перешкодили йому виконувати отримане від Бога завдання. Ми теж не повинні допускати, аби непередбачені обставини стримували нас від проголошення доброї новини про Боже Царство. Нам варто з упевненістю звертатися за допомогою до Єгови, як це робив Павло.
25—31 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 КОРИНФЯН 4—6
«Трохи закваски заквашує все тісто»
it Закваска
Такий самий образ використав апостол Павло, коли наказав християнському збору в Коринфі виключити чоловіка, який чинив розпусту. Павло написав: «Хіба ви не знаєте, що трохи закваски заквашує все тісто? Позбудьтеся старої закваски, щоб стати новим тістом, оскільки у вас не має бути бродіння. Адже Христос — наше пасхальне ягня — був принесений у жертву». Після цього він чітко показав, що́ мав на увазі під словом «закваска»: «Тож святкуймо не зі старою закваскою і не з закваскою зла та безбожності, а з прісним хлібом щирості й правди» (1Кр 5:6—8). Тут Павло посилається на символічне значення юдейського Свята прісного хліба, яке відзначали одразу після Пасхи. Як трохи закваски може швидко заквасити все тісто, так і згубний вплив того чоловіка міг зробити увесь збір нечистим у Божих очах. Коринфському збору слід було позбутися цієї «закваски», подібно як ізраїльтянам не можна було мати у своїх домах закваску впродовж Свята прісного хліба.
it Сатана
Що означає передати людину Сатані?
Даючи настанови збору в Коринфі щодо того, як повестися з членом збору, який чинив кричущу аморальність — жив з дружиною свого батька, апостол Павло написав: «Передайте такого чоловіка Сатані і цим викореніть плотський вплив» (1Кр 5:5). Так Павло наказав християнам вилучити цього чоловіка зі збору і припинити будь-яке спілкування з ним (1Кр 5:13). Чоловік, якого передали Сатані, більше не належав до збору і опинявся у світі, богом і правителем якого є Сатана. Як «трохи закваски» заквашує «все тісто», цей чоловік справляв на збір «плотський вплив»; усунувши грішника зі збору, духовно налаштований збір викоренив такий вплив (1Кр 5:6, 7). Подібно Павло передав Сатані Гіменея та Олександра, оскільки вони відкинули віру та чисте сумління і їхня віра розбилась, немов корабель об скелі (1Тм 1:20).
lvs 241, додаток
Виключення зі збору
Коли хтось вчинив серйозний гріх, не кається і не хоче дотримуватись норм Єгови, він більше не може належати до християнського збору. Таку особу потрібно виключити зі збору. Ми більше не маємо спільних справ з виключеною особою і перестаємо з нею спілкуватися (1 Коринфян 5:11; 2 Івана 9—11). Такий устрій захищає ім’я Єгови та збір (1 Коринфян 5:6). Виключення також може допомогти особі покаятись і повернутись до Єгови (Луки 15:17).
▸ Розділ 3, абзац 19
Розшукуймо духовні перлини
w09 15.5 24, абз. 16
Ангели є «духами для служіння людям»
16 Християни у випробуваннях є «театральним видовищем... для ангелів» (1 Кор. 4:9). Ангелам надзвичайно приємно спостерігати за нашою вірністю, і вони тішаться навіть за грішника, який кається (Луки 15:10). Ангели звертають увагу на побожну поведінку християнок. Біблія показує, що «задля ангелів жінка повинна мати на голові знак підкорення» (1 Кор. 11:3, 10). Справді, ангелам подобається бачити, як християнки і всі інші земні служителі Бога дотримуються теократичного порядку і принципу головування. Така слухняність служить доречним нагадуванням для небесних Божих синів.
it Закон
Закон для ангелів. Хоча ангели вищі за людей, вони теж підкоряються законам і наказам від Бога (Єв 1:7, 14; Пс 104:4). Єгова давав накази і встановлював обмеження навіть своєму противнику, Сатані (Йв 1:12; 2:6). Архангел Михаїл показав, що визнає і поважає Єгову як Найвищого Суддю, коли, сперечаючись з Дияволом, сказав: «Нехай Єгова докорить тобі» (Юд 9; пор. Зх 3:2). Бог Єгова зробив усіх ангелів підвладними прославленому Ісусу Христу (Єв 1:6; 1Пт 3:22; Мт 13:41; 25:31; Флп 2:9—11). За наказом Ісуса ангел передав звістку Іванові (Об 1:1). Однак у 1 Коринфян 6:3 Павло написав, що духовні брати Христа уповноважені судити ангелів. Очевидно, так сказано тому, що вони братимуть участь у виконанні вироку над злими духами.