Старинний Приклад Незвичайного Діла Єгови
“Бо встане Єгова так, як на горі Перазимі, щоб зробити діло своє, діло незвичайне, та й довершити своє діло, своє діло дивовижне.”— Іса. 28:21.
1. Чому діла й робота Єгови не те, чого люди сподіваються або хочуть вірити?
ЄГОВА спроможний виконувати дивовижні діла й робити незвичайні чини. Задуми впавшого людства не є його задуми, ані його дороги не є їх дороги. (Іса. 55:8) А що він поступає після своїх задумів й діє після свого способу, тому його діла й робота не є те, чого люди сподіються або бажають вірити.
2. Як “престол Єгови” стався установлений на горі Сион в Середнім Сході, й що Филистії постановили робити про це?
2 Двоє з його дивних та незвичайних діл, що мають пророче значення для нашої ґенерації, сталися в одинадцятім століттю перед христіянською ерою, у Середнім Сході. Давид, бувший пастух з місточка Вефлеєму, був помазаний на царя дванадцяти поколінь Ізраїля в 1077 році перед Хр. Вскорі потім він рушив зі своїм військом до міста Єрусалиму й захопив містову твердиню Сион. Знайшовши її більше відповідною як місце для уряду і поступаючи під охорону його Бога Єгови, цар Давид переніс свою столицю з полудневого міста Геброн до кріпості Сиону. Ось так Єрусалим стався столицею. Филистії, не-Жиди вороги на морському побережжю на заході, помічали це й стали занепокоєні. Давид, котрого вони знали досить добре, був наставлений бути царем над усім Ізраїлем на кріпкій горі Сион, а це було небеспекою для них. Бог Єгова вибрав Давида бути царем над Ізраїлем й приказав помазати його на ту позицію. Отже тепер там на горі Сион Давид осівся на так званім “престолі Єгови,” і зацарював як видимий представник правдивого Володаря, Єгови. Филистійські вороги обурились проти цього установленого царства Божого. Вони постановили вигнати царя Давида й збурити Боже типічне царство.
3. Як Єгова зробив перші розрухи Филистіїв проти царя Давида, отже які факти були установлені відносно божества?
3 Чи Найвищий Бог небес інтересувався тим? Так! Історія в Біблії каже нам як справа вийшла, коли Филистійські збройні сили прийшли на долину Рефаїму наполудне від Єрусалиму. “Поспитав Давид в Єгови: ‘Чи виступати мені проти Филистіїв? Чи подаси їх мені на поталу?’ І відказав Давидові Єгова: ‘Ійди, я бо подам Филистіїв у руки тобі.’ І двигнув Давид під Баал-Перазим, [що значить, пан котрий проломиться Наскрізь] а побивши їх там, сказав: ‘Єгова порозносив моїх ворогів передо мною, як розтікаєся вода!’ Тим і прозвано те місце Баал-Перазим (Долина розносу). І полишили вони (Филистії) там свої боги, а Давид і люди його розбирали їх.” “Давид промовив слово й вони попалили їх.” (2 Сам. 5:17—21; 1 Паралип. 14:8—12; 5 Мойс. 7:5, 6) Поганські Филистії принесли з собою свої боги, свої ідолські подобини, задля успішної битви; але ті боги, ті подобини ідоли, показались бути нічим як тільки ложжю, фальшивою надією для Филистіїв. Єгова показавсь бути правдивим, дійсним Богом. Своїм дивовижнім ділом, відносно води він дав перемогу свойому помазаному цареві, Давидові, цим чином схоронив типічне царство Боже з його столицею на Сионі. Фальшиві боги погибли.
4, 5. Які були інструкції Єгови для зломання другого розруху филистіїв проти царя Давида? (б) Як битва вийшла, й в якій області території це взяло місце?
4 Але филистії ще ненавчилися лєкції. В ненависті до Божого царства з Давидом на престолі в Сионі, вони другий раз напали на царську територію. “І знов прийшли Филистії та й розсипались по Рефаїм-поділлю. Як же поспитав Давид в Єгови, чи виходити йому проти Филистіїв і чи віддасть їх йому в руки, відказав він: ‘Не йди назустріч їм, а зайди їх ззаду, й нападеш їх від сторони грушевих дерев. І як почуєш такий шелест, наче хто йде по вершках дерев, тоді нападай, бо то Єгова вирушив поперед тебе, щоб побити військо Филистійське.’ І вчинив Давид, як повелів йому Єгова.” “І вчинив Давид, як звелів йому Бог! і побив Филистійське військо від Газеру. І понеслось імя Давидове по всіх краях, і Єгова зробив його страшним для всіх народів.”— 2 Сам. 5:22—25; 1 Паралип. 14:13—17.
5 Цей раз Давид під розпорядком Божим не нападав зпереду на ворогів царства Божого. Він зайшов поза грушевих дерев ззаду Филистіїв. Тоді, коли тихий шелест на вершках дерев дався чути як машеруючі армії, котрі безсумнів умогли заглушити шелест його нападаючих воїнів, Давид вдарив на Филистіїв. Єгова також вирушив проти Филистіїв, й вони розібрали шатра і повтікали. Цар Давид і його воїни вганяли за ним і побили їх на віддаль приближно шістьнадцять миль, або від міста Гебеону до Газеру.
6. В особі царя Давида, що Єгова заложив в Сионі, і, помимо Филистіїв, як довго Давид сидів на престолі Єгови?
6 Почавши від Гелеад, Єгова тут виконав незвичайне діло проти Филистіїв. Він виступив в обороні свого типічного царства й свойого помазаного царя на Сионі. Єгова поставив царя Давида в Сионі як основу для царської правлючої кляси, династії царів, яка мала осягнути вершок своєї слави в Ісусі Христі. Знову Филистії постановили усунути той царський камінь із Гори Сион й збурити “престол Єгови.” Але воля Єгови була інакша. Його типічне царство було тріумфальне. Його цар, Давид, дальше царював на Сионі через тридцять-три роки, аж Соломон його син був помазаний на царя на Сионі й засів на “престолі Єгови” там. Цар Давид далі тримав Филистіїв підбитими.
7. В якім змислі “Филистії існують сьогодні, й де вони бувають, й яку дивну річ Єгова призначив згідно з Ісаї 10:21—23?
7 Оці дві дивовижні побіди Єгови послужили як історичні події зображаючи його намір на будуче, в нашому часі. Сьогодні також є Филистиїзм або злюща опозиція до дійсного царства Божого, як колись були Филистії. Він уперто існує в Христіянстві, котре каже, що воно є у новій угоді з Богом. Отже він призначив щось дуже дивне, вирішальне знищення, якого він не змінить. Ісаїя був ужитий висказати пророцтво, кажучи: “Лишень останок з Якова навернесь до Бога сильного. Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тільки малий лишиться останок, що навернесь до Бога; це бо безмірна справедливість призначила таку погибель. І призначену вигубу довершить Суверен Господь, Єгова Саваот, по всіх країнах.”— Іса. 10:21—23.
8. На кого найперше те знищення прийшло, але як Павло знайшов більше сповнення його в часах будучих від його часу?
8 Винищення прийшло на жителів Єрусалиму й Юдею в наступному століттю по Ісаїї. Однак, христіянський апостол Павло указує на більше сповнення знищення в часах будучих, від його власного часу, і, навівши Ісаїю, він каже: “Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеться: скінчивши бо слово, поскориться в правді; бо скоро слово зробить Єгова на землі. Оттак же і в теперішнім часі єсть останок по вибору благодаті.”— Рим. 9:27, 28; 11:5.
9. Коли там відбулося друге винищення, й тепер що станеться в нашім часі?
9 Той “перелік землі” був зроблений Єговою в краю Юдеї й Єрусалимі й вислідок був — знищення Жидів виконане Римськими воїнами в 70 році по (Хр.) А тепер в нашім часі буде остаточне винищення.