Як можна вижити
ЯКЩО ви почуєте в новинах, що в місцевості, де ви живете, розгулює вбивця, хіба не вжиєте заходів для того, щоб захистити себе та свою родину? Ви, мабуть, замкнете двері на всі замки і засуви, щоб перешкодити злочинцю ввійти у ваш дім. Ви також будете насторожено стежити за підозрілими незнайомцями й одразу повідомляти про них у міліцію.
Чи повинні жінки робити менше стосовно хвороби-вбивці — раку молочної залози? Яких заходів вони можуть вжити, щоб захистити себе і збільшити свої шанси вижити?
Профілактика та харчування
За деякими підрахунками, 1 з 3 випадків раку в Сполучених Штатах зумовлений факторами, пов’язаними з харчуванням. Відповідне харчування, яке допомагатиме вам підтримувати імунну систему, може стати вашим першим знаряддям захисту. Хоча жоден з відомих нам харчових продуктів не може вилікувати раку, якщо вживати певні продукти і скоротити споживання інших, це може стати запобіжним заходом. «Правильне харчування може зменшити ваш ризик захворіти на рак молочної залози аж до 50 відсотків»,— сказав доктор Леонард Коген з Американського фонду здоров’я в місті Валхалла (штат Нью-Йорк).
Багата на харчові волокна їжа, як, наприклад, хліб з цілими зернинами всередині та каші з хлібних злаків, може допомогти знизити кількість пролактину й естрогену, можливо вступаючи у взаємодію з цими гормонами і виганяючи їх з організму. Згідно з журналом «Харчування і рак» (англ.), «результати цього можуть загальмувати фазу активації онкогенезу».
Зменшити ризик може обмежене вживання жирів, що містять насичені жирні кислоти. Часопис «Профілактика» (англ.) висловлює думку, що, коли з незбираного молока перейти на збиране, скоротити споживання масла, їсти нежирне м’ясо і знімати шкірку з курки, можна знизити вживання насичених жирів до безпечного рівня.
Можуть допомогти овочі, багаті вітаміном А, такі, як морква, кабачок, гарбуз, солодка картопля і листяна городина, як, наприклад, шпинат, капуста та інші хрестоцвіті. Існує думка, що вітамін А стримує зміни, що ведуть до раку. А такі овочі, як спаржева, брюссельська, цвітна капуста і зелена цибуля містять хімічні речовини, котрі індукують захисні ферменти.
У книжці «Рак молочної залози: що про нього слід знати кожній жінці» (англ.) доктор Пол Родріґез пише, що імунна система, яка розпізнає і знищує анормальні клітини, може зміцнюватися за допомогою харчування. Він пропонує їсти продукти, багаті на залізо, як, наприклад, пісне м’ясо, листяні зелені овочі, молюски і фрукти та овочі з високим вмістом вітаміну С. Фрукти та овочі, багаті на вітамін С, зменшують ризик захворювання, повідомляє «Журнал Національного онкологічного інституту» (англ.). Соєві боби і соєві продукти, що не піддавалися процесові бродіння, містять ґеністин, котрий, як відомо, гальмує ракові процеси при лабораторних експериментах, але його ефективність ще не доведено на людях.
Раннє виявлення
«Раннє виявлення раку молочної залози залишається найважливішим кроком, який допомагає вплинути на розвиток цієї хвороби»,— сказано у виданні «Радіологічні клініки Північної Америки» (англ.). З цього погляду існує три основні запобіжні заходи: регулярне самообстеження, щорічне обстеження у лікаря і мамографія.
Самостійне обстеження молочних залоз повинно проводитися регулярно щомісяця, жінці слід ретельно стежити, чи немає чогось підозрілого у вигляді молочних залоз чи на дотик, як, наприклад, ущільнення або опухи. І хоч би якою незначною розмірами здавалась її знахідка, їй потрібно негайно звернутися до лікаря. Що раніше опух діагностовано, то більше контролю жінка має над своїм майбутнім. Повідомлення зі Швеції показало, що, коли уражені неметастатичним раком тканини розмірами 15 міліметрів чи менше було видалено хірургічним шляхом, існувала 94-відсоткова можливість того, що хворі, які перенесли цю операцію, проживуть ще 12 років.
Доктор Патріція Келлі зазначає: «Якщо протягом 12,5 року у вас не було рецидивів раку молочної залози, то дуже малоймовірно, що він повернеться. (...) Жінок можна навчити знайти ракові утворення у молочній залозі, за розмірами менші сантиметра, з допомогою самих лише пальців».
Щороку проходити профілактичні огляди у клініциста або у лікаря рекомендується особливо тим, кому за 40. Якщо виявлено пухлину, було б добре поцікавитися також думкою спеціаліста у відповідній галузі або хірурга.
Національний онкологічний інститут у Сполучених Штатах каже, що доброю зброєю проти раку молочної залози є регулярна мамографія. Цей вид рентгенівського дослідження може виявити пухлину, мабуть, років за два до того, як її можна буде відчути. Мамографія рекомендується жінкам, які досягли 40-річного віку. Проте лікар Деніел Копанс повідомляє нам: «Вона далека від досконалості». Вона неспроможна виявити рак молочної залози у всіх випадках.
Лікар Уенде Лоґан-Юнґ з клініки, що спеціалізується на захворюваннях молочної залози, сказала кореспонденту «Пробудись!», що, коли жінка чи її лікар знаходять якусь аномалію, але мамографія ніяк не реагує на неї, може бути тенденція проігнорувати результати фізичного обстеження і повірити результатам рентгенологічного дослідження. Вона каже, що це «найбільша помилка, яка робиться в наші дні». Вона радить жінкам не вірити беззастережно у спроможність мамографії виявляти рак і більше покладатися на обстеження молочних залоз.
Хоча і методом мамографії можна виявити пухлину, фактично неможливо встановити, чи вона доброякісна (неракова), чи злоякісна (ракова). Це можна зробити лише за допомогою біопсії. Візьмімо для прикладу Ірен, яка пройшла мамографію. Виходячи з рентгенологічного знімка, лікар діагностував її пухлину як доброякісне захворювання молочної залози і сказав: «Я цілком впевнений, що у вас немає раку». Медсестра, яка робила мамографію, була занепокоєна, але Ірен сказала: «Я подумала, що коли лікар такий впевнений, то, мабуть, я просто надто боялась». Але незабаром пухлина збільшилась, й Ірен звернулась до іншого лікаря. Було взято біопсію, яка показала, що в неї була запальна карцинома — рак, котрий швидко поширюється. Щоб визначити, чи пухлина доброякісна (як це буває у 8 з 10 випадків), чи злоякісна, треба вдатись до біопсії. Якщо опух виглядає або дає про себе знати підозріло з клінічного погляду або ж росте, необхідно застосувати біопсію.
Лікування
На сьогодні хірургічний та медикаментозний метод, променева терапія — традиційні способи лікування раку молочної залози. Інформація про тип пухлини, її розміри, інвазивні властивості, про те, чи вона проникла у лімфатичні вузли, а також про те, на якому ви тепер етапі менопаузи, може допомогти вам та вашому лікарю вибрати метод лікування.
Хірургічний метод. Протягом багатьох десятиріч широко використовувалася радикальна мастектомія, при якій молочна залоза видалялася разом з суміжними м’язами і лімфатичними вузлами. Але в останні роки застосовується органозберігаюче лікування, яке передбачає видалення тільки пухлини і лімфатичних вузлів плюс іонізуюче опромінення, причому спостерігається таке ж виживання хворих, як і при мастектомії. Це трохи заспокоює деяких жінок, коли вони вирішують видалити невелику пухлину, щоб якомога менше спотворити себе. Але «Британський журнал з питань хірургії» (англ.) пише, що у молодих жінок, молочна залоза яких уражена раком у декількох місцях або пухлиною, розмірами більшою ніж 3 сантиметри, при органозберігаючому лікуванні є більше ризику рецидиву.
Важливий фактор у безрецидивному виживанні відзначається у «Медичному журналі Клівлендської клініки» (англ.): «Переливання крові справляє шкідливий вплив на виживання і частоту рецидивів... після видозміненої радикальної мастектомії [при якій зберігається великий грудний м’яз]». У повідомленні наводяться дані, що п’ятирічне виживання групи хворих, які одержали переливання крові, становило 53 відсотки, тоді як цей показник серед тих, які його не одержали, дорівнював 93 відсотки.
Про ще один ключ до виживання повідомляє журнал «Ланцет» (англ.), в якому лікар Р. А. Бадве сказав: «Час проведення операції стосовно фази менструального циклу має великий вплив на далекосяжні наслідки для пацієнток у передклімактеричному періоді». З повідомлення випливає, що стан здоров’я жінок, яким було вирізано пухлину протягом фази естрогенної стимуляції, був гіршим, ніж тих, які знесли операцію протягом інших фаз менструального циклу,— 54 відсотки осіб прожили десять років порівняно з 84 відсотками останньої групи. Кажуть, що оптимальний час для проведення операції в жінок у передклімактеричному періоді, хворих на рак молочної залози,— принаймні через 12 днів після останнього менструального періоду.
Променева терапія. Променева терапія вбиває ракові клітини. У випадку органозберігаючого лікування крихітні ракові утворення можуть уникнути скальпеля хірурга, який старається зберегти грудь. Променева терапія може зруйнувати клітини, що залишилися після операції. Але іонізуюча радіація несе з собою деяку небезпеку: вона може викликати вторинний рак у другій груді. Лікар Бенедикт Фраасс рекомендує зводити до мінімуму іонізуюче опромінення другої груді. Він говорить: «Використовуючи декілька простих засобів, можна суттєво знизити дозу, що отримується здоровою груддю під час опромінення хворої». Він пропонує прикривати здорову грудь свинцевим щитом завтовшки 2,5 сантиметра.
Медикаментозний метод. Попри всі зусилля викоренити рак молочної залози хірургічним шляхом, 25—30 відсотків жінок із щойно виявленим раком молочної залози будуть мати приховані метастази, занадто малі, щоб з самого початку дати про себе знати певними симптомами. Хіміотерапія — це лікування, при якому використовуються хімічні речовини для того, щоб вбити клітини, котрі проникають в інші частини організму.
Хіміотерапія обмежена у своїй ефективності, бо ракові новотвори складаються з різних типів клітин і всі вони відзначаються різною чутливістю до медикаментів. Ті клітини, які не загинули під час лікування, можуть породити нове покоління пухлин, стійких до протипухлинних препаратів. Але січневе видання журналу «Ланцет» за 1992 рік навело докази того, що хіміотерапія на 5—10 відсотків збільшила шанс жінки прожити ще десяток років, залежно від її віку.
Серед побічних ефектів можуть бути нудота, блювота, випадання волосся, кровотеча, ушкодження серця, пригнічення імунної системи, безпліддя і білокрів’я. Джон Каірнс написав у «Сайєнтифик америкен»: «Все це може здаватися порівняно незначною небезпекою для тих хворих, у кого задавнений або швидко ростучий рак, але над цим з усією серйозністю задумається жінка, в якої є незначний [1 см] і, схоже, локальний рак молочної залози. Ймовірність того, що вона помре від свого захворювання протягом п’яти років, становить лише приблизно 10 відсотків, навіть якщо після операції вона не одержить додаткового лікування».
Гормональна терапія. Антиестрогенна терапія зупиняє дію естрогенів, що стимулюють ріст. Цього досягається за рахунок зниження естрогенного рівня у жінок у передклімактеричному віці шляхом видалення яєчників або за допомогою медикаментів. «Ланцет» повідомив про десятирічне виживання кожних 8—12 жінок зі ста, що піддавалися тому чи іншому з названих методів лікування.
Подальший догляд за здоров’ям жінки, що мала рак молочної залози, повинен здійснюватися усе її життя. Така особа мусить бути під постійним систематичним наглядом лікаря, бо якщо її режим не дасть бажаних результатів і з’являться рецидиви, необхідною зброєю в боротьбі з раком можуть стати інші методи лікування.
Ще один вид протиракової терапії, який вимагає іншого підходу, ґрунтується на синдромі, що називається кахексією. Журнал «Дослідження раку» (англ.) пояснює, що дві третіх усіх смертей від раку викликані кахексією (цей термін вживається для опису атрофії м’язів та внутрішніх органів). Лікар Джозеф Ґолд з Сиракузького інституту вивчення раку в Сполучених Штатах розповів кореспонденту «Пробудись!»: «Ми гадаємо, що ріст пухлин не може поширюватися в організмі, якщо не будуть відкриті біохімічні шляхи для кахексії». Одне клінічне дослідження з використанням нетоксичного лікарського засобу за назвою сульфат гідразину показало, що деякі з цих шляхів можна заблокувати. Стабілізації було досягнуто у 50 відсотків пацієнтів на пізніх стадіях раку молочної залози.
Деякі жінки покладають надії на альтернативні методи — так звану нетрадиційну медицину, що забезпечує безкровне і нетоксичне лікування раку молочної залози. Методи лікування бувають різні, дехто застосовує спеціальну дієту і трави, що, наприклад, передбачає терапія Гоксі. Але опубліковано не так уже й багато результатів досліджень, які б давали змогу оцінити ефективність цих методів лікування.
Хоча ця стаття розрахована на те, щоб розповісти про деякі способи боротьби з раком молочної залози, «Пробудись!» не ставить собі завданням рекомендувати якийсь певний метод лікування. Ми заохочуємо всіх підходити до цих різних способів лікування з обачністю (Приповістей 14:15).
Стрес і рак молочної залози
У часописі «Акта неуролоґіка» лікар Г. Бальтруш пояснює, що надзвичайно сильний або затяжний стрес може послаблювати імунний протипухлинний захист організму. Імунна система жінок, котрі страждають від перевтоми, депресії або не мають моральної підтримки з боку оточуючих, ослаблюється на 50 відсотків.
Отже, лікар Безіл Стол наголосив у своїй книжці «Розум і ракові прогнози» (англ.): «Слід докладати усяких зусиль, щоб звести до мінімуму неминучу фізичну та психічну травму, якої зазнають хворі на рак протягом і після лікування своєї хвороби». Але якого роду підтримки потрібно?
[Вставка на сторінці 7]
Хоча жоден з відомих нам харчових продуктів не може вилікувати раку, якщо вживати певні продукти і скоротити споживання інших, це може стати запобіжним заходом. «Правильне харчування може зменшити ваш ризик захворіти на рак молочної залози аж до 50 відсотків»,— сказав доктор Леонард Коген.
[Вставка на сторінці 8]
«Раннє виявлення раку молочної залози залишається найважливішим кроком, який допомагає вплинути на процес розвитку цієї хвороби»,— сказано у виданні «Радіологічні клініки Північної Америки» (англ.). З цього погляду існує три основні запобіжні заходи: регулярне самообстеження, щорічне обстеження у лікаря і мамографія.
[Вставка на сторінці 10]
Імунна система жінок, котрі страждають від перевтоми, депресії або не мають моральної підтримки з боку оточуючих, ослаблюється.
[Рамка на сторінці 9]
Щомісячне самообстеження
САМОСТІЙНЕ обстеження молочної залози слід робити через чотири — сім днів після менструації. Жінки у післяклімактеричному періоді теж повинні робити самообстеження кожного місяця в один і той же день.
За чим треба дивитися при щомісячних оглядах
• Опух будь-якого розміру (крихітний або великий) або ущільнення у молочній залозі.
• Зморшкуватість, втягнення шкіри молочної залози чи плями на ній.
• Втягнення соска.
• Висипка або лускатість соска чи виділення з нього.
• Збільшення лімфатичних вузлів під пахвами.
• Зміни у родимках та рубцях на молочній залозі.
• Виразна асиметричність молочних залоз, якої не було раніше.
Самообстеження
У положенні стоячи підніміть ліву руку вгору. Починаючи із зовнішнього боку молочної залози, пучками пальців правої руки робіть маленькі кругові рухи, повільно пересуваючись довкола молочної залози і в напрямі до сосків. Зверніть увагу також на ділянку між пахвами і молочними залозами.
У положенні лежачи підкладіть подушку під ліве плече, а ліву руку підніміть угору або закладіть за голову. Робіть такі ж кругові рухи, як описано вище. Те ж саме повторіть з правою груддю.
Легенько стисніть сосок, щоб перевірити, чи немає якихось виділень. Те ж саме повторіть з правою груддю.