Матвія
Ісус посилає дванадцять апо́столів Своїх на проповідь
10 І закли́кав Він дванадцятьо́х Своїх у́чнів, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровля́ли всіляку неду́гу та неміч всіляку.
2 А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його;
3 Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й;
4 Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський,* що й видав Його.
Нака́зи Ісуса апо́столам на дорогу
5 Цих Дванадцятьо́х Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самаря́нського міста не входьте,
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого.
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне.
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте.
9 Не беріть ані золота, ані срı́бла, ані мідякı́в до своїх поясів,
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робı́тник своєї поживи.*
11 А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розвı́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете.
12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир* дому цьому́!“
13 І коли буде достойний той дім, — нехай зı́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться.
14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх.
15 Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́!
Апо́столів будуть переслідувати
16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки́. Будьте ж мудрі, як змı́ї, і невинні, як голу́бки.
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть.
18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свı́дчення їм і пога́нам.
19 А коли видава́тимуть вас, не журı́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити,
20 бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме.
21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають.
22 І за Ім’я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний.
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський.
Проповідуючи, не бійтеся
24 Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого́.
25 Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом* назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його!
26 Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться.
27 Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х.*
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душı́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні.
29 Чи не два горобці продаються за гріш?* А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого.
30 А вам і волосся все на голові пораховано.
31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.
32 Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
Любіть Ісуса над усе
34 Не ду́майте, що Я прийшов, щоб мир на землю прине́сти, — Я не мир прине́сти прийшов, а меча.
35 Я ж прийшов
„порізни́ти чоловіка з батьком його,
дочку́ з її матір’ю,
і невістку з свекру́хою її“.
36 І:
„вороги́ чоловікові — домашні його!“
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
38 І хто не вı́зьме свого хреста, і не пı́де за Мною слідом, той Мене недостойний.
39 Хто душу* свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу* свою́, — той зна́йде її.
40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене.
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу.
42 І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“.